30.04.1986 — 14.08.2022
Український військовослужбовець, молодший лейтенант ЗСУ, командир механізованого взводу механізованої роти 2-го механізованого батальйону 30-ї механізованої бригади ім. К. Острозького. Герой України (посмертно).
Народився в с. Новосілки Рівненської обл. (нині Фастівський р-н Київської обл.). Мав брата-близнюка Юрія (військового). Відслужив строкову службу в м. Полтава на посаді водія у навчальній частині військ зв’язку, потім перейшов на службу за контрактом у м. Новоград-Волинський (з 2022 р. – м. Звягель).
У 2008 р. був учасником миротворчої місії в Косово, служив гранатометником у батальйоні «Укрполбат». У 2009 р. проходив навчання у школі сержантів у м. Десна. Вже через рік брав участь у міжнародних навчаннях у Румунії. У 2011 р. в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного протягом трьох місяців вивчав англійську мову, а потім протягом трьох тижнів перебував у відрядженні в німецькому місті Хохенфельц, вивчаючи досвід іноземних колег у багатонаціональному центрі бойової підготовки 7-ї армії збройних сил США в Європі.
Війну на Сході України зустрів під час чергової ротації на Балканах і повернувся. У складі підрозділу пройшов бої за міста Містки, Новоайдар, Кремінну, Попасну, Логвинове, Дебальцеве, Новотроїцьке, Троїцьке, Мар’янку та Бахмут, був поранений.
З вересня 2018 р. до листопада 2019 р. як один серед найкращих сержантів Оперативного командування (ОК) «Захід» працював на посаді сержанта-менеджера групи, займався відбором кандидатів на сержантські посади, питаннями лідерства у військових колективах та підготовкою сержантів до навчання.
У 2019 р. з відзнакою закінчив Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. академіка С. Дем’янчука, здобув кваліфікацію бакалавра за напрямом підготовки «Фізичне виховання». Після вступив на магістратуру Національного університету водного господарства та природокористування, здобуваючи фах реабілітолога.
З кінця жовтня 2021 р. командував механізованим взводом, отримав первинне офіцерське звання «молодший лейтенант». На чолі механізованого взводу механізованої роти 2-го механізованого батальйону зустрів і широкомасштабну війну.
Під час важких боїв в районі сел. Травневе Бахмутського р-ну на Донеччині в період з 20 травня до 16 червня 2022 р. організував стійку оборону взводного опорного пункту «Судан», не допустивши прориву переважаючих сил противника. Вогнем з озброєння БМП-2 він особисто знищив 15 окупантів, а також 2 одиниці техніки, що здійснювала підвезення боєприпасів та особового складу. Керуючи діями взводу, у нічний час своєчасно виявив підхід штурмової групи противника загальною чисельністю до 30 осіб та забезпечив їхнє знищення, коригуючи вогонь з БМП-2. Своєчасно надав медичну допомогу двом важкопораненим військовослужбовцям, забезпечив евакуацію з поля бою, чим врятував їм життя. У запеклому бою поблизу В. Блищака лягла 120-та міна – він дивом залишився живим. Не вперше діставши міно-вибухову травму, від евакуації відмовився. У районі м. Краматорськ противник труїв підрозділ В. Блищака хімічними речовинами, обстрілював касетними та фосфорними снарядами.
В. Блищак під час чергового бою кинувся рятувати свого заступника, головного сержанта взводу Дмитра Д’якова, якого прикрив своїм тілом, та загинули обидва.
Похований 17 серпня 2022 р. у м. Звягель.
Відповідно до Указу Президента України № 382/2023 від 08.07.2023 р., «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові», молодшому лейтенанту ЗСУ Вадиму Блищику присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Інші нагороди:
- орден «За мужність» III ступеня (2014 р.);
- відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»;
- почесні нагрудні знаки «За взірцевість у військовій службі ІІ ступеня», «За взірцевість у військовій службі ІІІ ступеня»;
- нагрудний знак «Знак Пошани»;
- знак Народної Пошани «За поранення»;
- нагрудний знак Командувача ОС ЗСУ;
- медалі «10 років сумлінної служби», «15 років сумлінної служби»;
- медаль за перше місце у данському міжнародному марафоні «Non Artikle 5. Balkane».
За заслуги перед Звягельським районом нагороджений відзнакою району з присвоєнням звання почесного громадянина м. Звягель (посмертно).
